Національний Університет
“Києво-Могилянська” Академія
Факультет суспільних і гуманітарних наук
Кафедра історії і політології
Закарпатські русини: ще одна вигадана громада України?
Курсова робота
Студентки III курсу
факультету суспільних
і гуманітарних наук
Туєвої І.В.
Науковий керівник:
Проф. Джеймс Мейс
Київ,1998
План:
стр.
Вступ ……………………………………………………………………………………………………………………………………… 3
Розділ I. Процес формування етносу в Закарпатті:………………………… 6
від I тисячолття до XVIII століття;
XIX-XX століття;
наслідки I Світової війни.
Розділ II. Течії українофільства, русофільства та русинофільства на Закарпатті………………………………………………… 12
Розділ III. Ситуація в Закарпатті в умовах розбудови української держави……………………………………………………………… 19
Розділ IV.Особливості Закарпатської області, які мають
вплив при вирішенні проблем у цьому регіоні……………………………… 27
Висновки…………………………………………………………………………………………………………………………… 35
Перелік використаної літератури……………………………………………………………… 37
Метою даної курсової роботи є дослідження такого явища як "політичне русинство",а також проблем , які виникали і виникають у зв(язку з цим явищем на Україні в цілому і на Закарпатті зокрема.
Актуальність такого дослідження обумовлена тою ситуацією, яка склалася на Закарпатті протягом останнього століття і набула особливої гостроти у 90-х роках ХХ сторіччя. Питання "русини чи українці?" останнім часом з суто етнографічного перетворюється на політичне. Це питання досягло апогею після референдуму 1 грудня 1991 року. Тоді закарпатці майже одностайно підтримали Акт проголошення незалежності України. Одночасно 78 відсотків учасників референдуму в області висловилися за самоврядування свого краю в складі незалежної української держави. 22 червня 1992 року сесія Закарпатської обласної ради ухвалила постанову про право населення на відновлення і зміну своєї національності й звернулася до Верховної Ради України з проханням надати області статус спеціальної самоврядованої адміністративної території та вільної економічної зони.
Ці події викликали неоднозначну реакцію в суспільстві: від виявлення своєрідного закарпатського “панрусизму” до повного запереченя існування русинського етносу як такого. Така поляризація призводить до подальшого загострення протистояння, що , не виключено, може викликати міжетнічну напруженість.
Розділ I присвячено процесу формування етносу в Закарпатті, вплив розвитку суспільних відносин в сусідніх країнах і регіонах, зокрема в Словаччині, Угорщині, на Балканах, у Прикрпатті, Подністров"ї та на Волині.
У розділі II розглядаються течії українофільства, русофільства та русинофільства на Закарпатті, процес їх формування, напрямки діяльності та вплив на населення регіону.
В Розділі III досліджується ситуація в Закарпатті в умовах розбудови української держави.
У розділі IV розглядаються особливості Закарпатської області, які мають вплив при вирішенні проблем у цьому регіоні.
Вчені-карпатознаві мають різні точки зору на “русинську проблему”: деякі дослідники стверджують, що ця проблема існує і має місцеве підгрунтя, дехто вважає, що вона експортована ззовні. Так, відомий дослідник “русинської проблеми” Олекса Мишанич в багатьох своїх працях розкриває “антиукраїнську суть політичного русинства”, спрямованого, на його думку, на “відрив Закарпаття від України і штучне витворення із закарпатських українців нового народу”. Він вважає, що “ідеологи політичного русинства перебувають на службі імперських сил Москви, блокуються із світовими силами зла, які не сприйняли незалежної України і обстоюють в Українських Карпатах свої політичні і економічні інтереси”. О. Мишанич бачить виникнення проблеми політичного русинства на Закарпатті в часи Першої Світової війни. Дійсно, після Першої Світової війни і розпаду Австро-Угорщини постало питання про Закарпаття: до складу якої країни воно належатиме? Але корені проблеми русинства значно глибше – в національній самосвідомості, ідентифікації себе з тим чи іншим етносом, історичних коренях і культурних традиціях...